По благословенню Преосвященного Владики Антония, прихожани Свято Вознесенського храму міста Бобринець звершили паломницьку поїздку по святим місцям нашої країни. 

  В неділю Хресто поклонну розпочалась поїздка пізно ввечері і в понеділок о п’ятій годині зранку, паломницька група прибула до Свято Введенського чоловічого монастиря. Де до нас приєднались паломники із Кіровоградської єпархії. В Введенському монастирі був відслужений акафіст до ікони Божої Матері « Призри на смирення», потім всі приложилися до ікони і до мощів засновниці Введенської обителі преподобної Дімітри Київської.

  Наступна наша зупинка це Голосіївська пустинь, де покояться мощі блаженної матушки Аліпії, де була відслужена паніхіда. Пару хвилин поїздки на автобусі і паломницька група, в Китаєвій пустині, приложилась до мощів преподобного Іони Київського.

  Коли піднімалось сонце ми із трепетом заходили в колиску Православ’я на нашій землі, це Києво – Печерська Лавра, кожен із трепетом проходив по тих вуличках де ходили колись засновники Лаври преподобні Антоній та Феодосій, де подвизалися кожен по різному Марк гробокопатель, Нестор літописець, Ілія Муромець, Даміан целебник, Григорій Іконописец , священномученик Кукша, просвітитель в’ятичів , Олексій Затворник, Пімен Многоболезненний, Нікола Святоша, князь Черніговский, мученик Григорій Чудотворець , Онісім Затворник, Матфей Прозорливий, Ісаія Чудотворець , Аврамій трудолюбивий , Нифонт, єпископ Новгородський та багато інших. Скільки пролито сліз та вознесено молитов біля мощів преподобних один тільки Бог знає, та ті хто молив і просив. Великою втіхою для всіх паломників стало те що вмісті із нашим предстоятелем Блаженнійшим митрополитом Володимиром, ми зустріли Патріарха Ієрусалимського Феофіла, і вмісті із двома Предстоятелями молилися на молебні в Трапезному храмі Киево – Печерської Лаври. Після молебня всі паломники взяли благословення в Ієрусалимського Патріарха. 

  Ризоположенський чоловічий монастир молодий не так давно йому виповнилось 10 років, ми з великою радістью спішимо до Цариці Небесної і її Чудотворної ікони « Всіх скорботних радість», нас приймають уже як рідних у цій обителі. 

  Слідуюча наша зупинка, село Фасова Макарівського району Київської області, Свято - Миколаївський храм, де знаходиться чудотворна ікона Божої Матері «Услишатільниця». Біля цієї ікони ми стали свідками чуда, раба Божа Фотінія, розказала, що в попередню паломницьку поїздку, вона просила не за себе, а за свою сестру, яка довгий період не мала дітей, і Цариця Небесна почула її молитви, і тепер має племінника. Не тільки жіночі очі налились слізьми подяки, а і чоловіки зі слізьми благо дарили Пресвяту Богородицю. 

  Десь о півночі ми під’їхали до ставропільгійного Свято – Георгіївського монастиря, де знаходиться чудотворна ікона Божої Матері «Утолі моя печалі» насельник монастиря отець Георгій розказав нам про монастир та святині монастиря. Потім всі приложилися до ікони Божої Матері та святинь які знаходяться в монастирі. Священників які були в паломницькій поїздці запросив до себе, намісник монастиря Владика Олександр, після недовгої розмови Владика, дав благословення на продовження паломницької поїздки, і просив помолитися за нього біля Почаївської ікони Божої Матері.

  Дуже пізно або краще буде сказати дуже рано в половина четвертого, ми прибули, до Корецького Свято – Троїцького жіночого монастиря, де був відслужений акафіст до ікони Божої Матері « Споручниця грішних».

  Почаївська Лавра зустрічала нас сонцем та теплом, всі теплі речі які набрали із собою в дорогу були не потрібні. Скільки прийшлось потерпіти Свято Успенському собору, за часи існування,турків, і католиків, і комуністичний стрій а Вона вистояла не дивлячись ні на які зміни. Оплот православ’я на Западі так в народі називають цю Величну святиню, намолену, омиту потом, слізьми та кров’ю.

  Уклонившись до Почаївської Матінки Божої, і приложившись до мощів преподобних Іова та Амфілохія Почаївського, ми відправилися пішки до монастирського кладбища, де була відслужена паніхіда біля могили епископа Севастіана.

  В середу багато паломників причастилися на літургії, і після обіду, вклонившись Почаївській Лаврі. Ми відправились на скит де на всіх паломників одівали вериги ,хрест, преподобного Нікіти Столпника. Напившись води із істочника, ми відправились ще до одного істочника праведної Анни де не тільки води попили, а ще окунулися у намолену воду сторіччями.

  Останньою зупинкою нашого паломничеського маршруту був Кременецький Богоявленський жіночий монастир, де приложилися до ікони Божої матері « Скорбящая».

  Слава Богу за все!