Година духовності «Немеркнуче сяйво століть: ікони, які зцілюють»

У наш час немає людини, навіть дитини, яка б не бачила ікон. Мати рідкісну ікону вважається престижно і навіть модно, проте віруюча людина цінує ікону не за її стародавність чи вартість, а за образ Божий до якого звертаються, повідуючи їм свої проблеми, скорботи, думки і бажання. 
Напередодні Великодніх свят до юнацькій бібліотеки завітали учні 10-х класів Олександрійського колегіуму на годину духовності «Немеркнуче сяйво століть: ікони, які зцілюють». Учні довідались про найважливіші святині православного світу. А скільки існує чудотворних ікон, які засвід¬чили святість своїх зображень незліченними дивами зцілення, допо-моги, порятунку! Ці дива були частими в давнину, не припиняються вони й в наші дні, укріплюючи християн у вірі та благочесті. Присутні переглянули декілька відеофільмів присвячених православним дивам. Зацікавлено слухала молодь розповіді про святі ікони Кіровоградщини.
Глибоко натхненним та доступним було звернення до учнів прес – секретаря Олександрійської єпархії ієрея Василія, який завітав до бібліотеки на зустріч з молоддю.
  Людина…Вінець земного творіння. Чи збереже вона храм своєї душі чистим і світлим, чи перетворить його на руїну,- це залежить від неї самої… Треба пам’ятати, що ми – Божі створіння і, на відміну від інших живих істот, з Божого веління маємо душу, розум, волю. Тіло – храм душі, а душа – частина Бога… 
  Про ікони написані книги. Тематика в них різна. Це і розповіді з історії ікон, і про ікони, як витвір мистецтва. А є книги, які допомагають людям осмислити вкрай необхідні моральні цінності, такі як добро, любов, інші православні чесноти, повертають людей до віри. До уваги присутніх був представлений книжковий огляд присвячений цій темі. 
Хотілось би вірити , що у душі юнаків та дівчат попало зернятко добра, чуйності. І нехай із цього зернятка виросте великий колос добра, честі, людяності. Нехай душа буде такою ж великою, чесною, щедрою, як безкрає пшеничне поле.