Вічний скарб - віра істинна
На першому Святому Причасті – школярики
З першого вересня діти відкривають для себе новий світ, премудрості шкільної науки. А сьогодні, на свято Різдва Пресвятої Богородиці, вони прийшли до церкви зі своїми наставниками та батьками. Церква – це велика родина християн. А християнами нас робить, перш за все, потреба молитися, відкривати своє серце Богові, в якому наша розрада і порятунок. Отже, християнське виховання - це усвідомлення повсякчасної присутності люблячого Бога, який прагне Нашого щастя. Тож мудро, що є нині бажання старших навчити своїх дітей Божих правд...
Хлопчики й дівчатка ще досить малі. Вони ще не знають, що в церкві як і в школі, треба поводитися чемно. Згодом вони дізнаються про особливі церковні правила...
Сьогодні для шести-семирічних учнів міської школи №3 – все перше. Настоятель церкви св. мц. Тетяни о.Володимир (Потапчук)складає їхні пальчики, навчаючи як хреститися. Для шестирічних дітей – перше Святе Причастя, а кому виповнилося сім років, то тримають Таїнство Першої Сповіді та Святого Причастя. Отець Володимир виголошує святкову проповідь до всіх, хто привів сюди своїх діточок, хто сам прийшов на поклін до Божої Матері: “Дорогі брати і сестри! У нашому храмі нині надзвичайна подія. Як ви помітили, дуже багато малих діток. Ми хочемо відродити наші давні православні традиції, тому з дозволу керівництва міського відділу освіти (В.Сиромятніков), школи №3 (О.Подвиженко ) я звернувся до батьків і запросив їх дітей-першокласників до церкви, яких нині привела до нас перша вчителька. Так колись робили наші мудрі предки. Дуже важливо, щоб дитина змалечку розуміла, що таке Таїнство Сповіді, вчилися розрізняти добро і зло, розуміти, що за свої вчинки треба відповідати перед ближніми, а головне – перед Богом. Коли ми змалечку навчимо дитину слухати свою совість, то цим забезпечимо собі свою спокійну старість. Ми живемо в дуже складний час, коли суспільство втрачає свої цінності, тому юним душам дуже тяжко вибрати правильний життєвий шлях, зберегти чистоту моралі.
Закликаю навчати разом наших дітей, допомагати їм стати істинними християнами, будувати своє життя, дотримуючись заповідей, які дав нам Господь.
Я вдячний батькам, вчителям, оцим маленьким християнам, які прийняли мою пропозицію й прийшли до храму. Сподіваюся, що відтепер вони будуть у нас не тільки гостями, а справжніми прихожанами. Інколи буває й так, що саме дитина допомагає батькам виправити свою мораль, адже батьки повинні бути взірцем для своїх дітей. Тож, дорогі батьки, не соромтеся, а разом із своєю дитиною вчіться жити по совісті, за Законом Божим. Приходьте до сповіді, бо Господня любов чекає кожного з нас. І немає такого гріха, який би Він не пробачив, якщо людина справді кається. Миру вам і благодаті на многая літа!»
Наприкінці Служби Божої о.Володимир подав усім святкове Оливопомазання, а маленькі першокласники отримали щире священиче благословіння. Мишко Перфілов, учень І-Г класу (кл.керівник О.О.Резніченко) каже, що йому дуже сподобалося в храмі: “Нас освячували, хрестили, давали щось куштувати. Я буду ходити до церкви цілий рік, бо я буду просити в Бога, здоров’я, розуму, щоб мене оберігав, мою маму Таню, тата, бабусю і брата Женю...”. А Крістіна Щава (1-А, кл.керівник М.Й.Гладіголова) вже ходила до церкви з мамою Катериною, вміє хреститися й молитися. Від неї не відходить її подружка Катя Хірса, яка нині тут із татом, мамою та восьмимісячним братиком Іванком, - були на першому Святому Причасті.
Кожна дитина понесла з собою з церкви подаровану іконку з молитвою (дівчатка – Пресвятої Богородиці, хлопчики – Христа Спасителя), а в своєму серці ще неусвідомлену... радість.
Ольга ПЛЄШКОВА
Фото автора
|
|
|